- безопірний
- —————————————————————————————безопі́рнийприкметникдіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безопірний — а, е, зах. Який не чинить опору; легко піддається кому , чому небудь … Український тлумачний словник
безопірність — ності, ж. Абстр. ім. до безопірний … Український тлумачний словник
безопірно — Присл. до безопірний … Український тлумачний словник